Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик.
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати».
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали.
Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають?
Скреснути, -сну, -неш, гл. О льдѣ, снѣгѣ: тронуться (весной). Скресла крига, пройшла. Як сніг скресне, зараз сій. Скресне на ве ну. На весну поворотить. Сон-трава цвіте, скоро скресне на весну.
Уш, а уш!, меж. = киш! (На курей).
Шурлай, -лая, м. Родъ игры.
