Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надавець

Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВЕЦЬ"
Вершня, -ні, ж. Поверхность.
Витесати Cм. витісувати.
Завгоро́дній, -я, -є. Находящійся за огородомъ. Аф.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Обсапувати, -пую, -єш, сов. в. обсапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Опалывать, ополоть и окучить.
Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. МВ. (О. 1862. І. 97). Той ще спить. Він обужає його. Чуб. II. 188. Челядку обудити. Гол. І. 84.
Оркис, -су, м. Полба. Вх. Лем. 444.
Піспатися, -плю́ся, -пишся, гл. = поснути. Уснув таки добре у неї, а тамті сі не піспали. Ез. V. 96.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.
Фляша, -ші, ж. Бутыль, бутылка. Шух. I. 307. Желех. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша. Ком. Пр. № 560.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.