Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому.
Ваник, -ка, м. Родъ куртки.
Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. Димна хижа. Курная изба. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний.
Ли́шка I, -ки, ж. 1) Нечетъ, нечетное число. Чи чіт, чи лишка? 2) Излишекъ, лишнее. Діждалась м'ясива, лишку ззіла і завадило.
Оскоромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. оскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться. Як би сьогодня оскоромилась, то не великий був би гріх.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила).
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані.
