Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. вибрехатися, -шуся, -шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся. Ном. № 6797.
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. ІІ. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. МПр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. жме́нище.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. МВ. Аж кружало витоптав, танцюючи. Св. Л. 207. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Вас. 167. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем. Ком. І.
Напряда́тися IІ, -да́юся, -єшся, сов. в. напря(е)ну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покрываться, покрыться, накрываться, накрыться; напяливаться, напялиться. Один рукав подстелю, другим напрянуся. Грин. III. 133.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. ЗОЮР. І. 55. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Макс. (1849), 47. Буду я з тебе великії скарби мати. Мет. 393. 3) Казна. Левч. 55. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу. Грин. II. 94.
Склепитися Cм. склепатися.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Хванд, -ду, м. = ус 3. Мнж. 193.