Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагоряти

Нагоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. нагорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Нагорать, нагорѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРЯТИ"
Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати. Гол. І. 165.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства. Левиц. І.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Набі́гати 1, -гаю, -єш, гл. Набѣгать, бѣгая получить. Набігав собі пранців.
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Потолочь, истолочь. 2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Кв. Горшки потовк, вікна побив. О. 1861. VI. 77. 2) Поколотить. Вона його п'яного потовче. Стор. МПр. 155.
Пригасати, -са́ю, -єш, сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.
Примулити, -лю, -лиш, гл. Занести иломъ. Зверху листом припадена, з споду мулом примулена. Гол. І. 235.
Француз, -за, м. Французъ. Вони будуть говорити по французький, як французи. Левиц. Пов. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.