Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Мл. л. сб. 314. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. Чуб. III. 128. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада. Ном. № 3510.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл. 1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). 2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний. Желех.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Спопувати, -пую, -єш, гл. Провести жизнь въ санѣ священника. Инший спопує або здякує собі, а військовим москалем не буде; цих часів з жадної статі у москалі беруть: з міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Шевч. 596. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. МУЕ. І. 91. (Черниг.). ЗОЮР. II. 50. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Чуб. II. 72. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити. Г. Барв. 14.