Гризь II, -зя, м. и -зі, ж. 1) Ревматизмъ, ломота въ суставахъ. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. У сього гризю дев'ять зубів. 2) Пупочная грыжа. Ув. Гризи́ще.
Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Без його і гульня не гульня. 2) Кутежъ.
Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги.
Зопак нар. hа зо́пак. Въ обратную сторону. Коли сонечко на зопак зійде, тоді, сестрице, гостьом в вас буду. 232.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого.
Салдатченко, -ка, м. Сынъ солдата.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Ум. скулка.
Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы.
Хмелити, -лю, -лиш, гл. Заправлять хмелемъ. Загадав Іван ся женити, з м'який пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити.