Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Треба обкидати город вором. 2) Козлы. 3) — ра. Жеребець. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Ум. ворик.
Віхало, -ла, с. = віхола.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!».
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька.
Півсеток, -тку, м. Штука холста около 50 аршинъ (локтей). Нехай вона раненько не встає, лянної куделі не спродає, най великих півсетків ізбиває. Нема Солохи білить півсеток.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Тремтіти, -мчу, -тиш, гл. Дрожать, трепетать. Нехай тремтять, рикають гори. Роса на листях тремтіла. Затихає голос, тремтить.