Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайтусь, — ходити Дѣтск. Испражняться. На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять. Ном. № 12206.
Зрожай, -жа́ю, м. Урожай. Зрожаю нема, тільки зродила трава шовкова. Мет. 465.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24. 2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Гол. III. 344. Наперед невода риби не лапай. Ном. № 2603.
Лікарчу́к, -ка, м. Лѣкаришка, докторишка.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Сотка, -ки, ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.
Тоншати, -шаю, -єш, гл. Становиться тоньше.
Тяж, -жу, м. 1) = ужва 2. Вх. Зн. 72. 2) у тяжі́, у тяжу бути, ходити. Быть беременной. Я в тяжу. О. 1861. XI. 30. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити. Н. Вол. у. Зайти в тяж. Забеременѣть. Драг. 260.
Щемерець, -рця, м. Въ выраженіи: до щемерця. Совсѣмъ, безъ остатка. Повирізував усе до щемерця. Зміев. у.