Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистрелити Cм. вистрелювати.
Задзюркота́ти и задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
Напо́тім нар. Послѣ, на послѣ.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатер. у. (Залюб.). 2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Сербинчук, -ка, м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).
Спідневідити, -джу, -диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. Борз. у. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду. Ном. Стр. 288, № 7709.
Флов, -ва, м. = вовк, Cams lupus. Шух. I. 22.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.