Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Маленьке, але важкеньке.
Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно.
Облишитися, -шуся, -шишся, гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. У його вода мабуть скоро облишиться.
Перелітувати II, -тую, -єш, гл. Провести лѣто. Як мені Господь с'єтий допоміг зиму перезимувати, так мені, Господа с'єтий, допоможи літо перелітувати.
Помагатися, гається, сов. в. помогти, -можеться, гл. безл.
1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помылось.
2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться.
Поперед I нар.
1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Поперед війська да січуть рубають.
2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я.
3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло.
Цибатень, -тня, м. = цибань.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я.