Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi.
Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Cм. Диминиці.
Довше нар. 1) Длиннѣе. 2) Дольше. Скрипуче колесо довше ходить. Ум. До́вшенько. Я б і довшенько посиділа, так мати лаятимуть.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость.
Каччин, -а, -е. Принадлежащій уткѣ.
Кватирний, -а, -е. Квартирный.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Ровта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити.