Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білан, -на, м. 1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у. 2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр. 3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. ІІІ. 224. Ум. біланчик.
Бродити, -джу, -диш, гл. 1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Чуб. V. 1052. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить. Чуб. ІІІ. 179. 2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Мил. 21. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав. Ном. № 1648. 3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить. Ном. № 1670.
Випровожати, -жаю, -єш, гл. = ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Насмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. насмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Вдоволь насасываться, насосаться. 2) Напиваться, напиться пьянымъ. Сим. 100.
Обув'я, -в'я, с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Односумний, -а, -е. Единомышленный.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.