Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Ном. № 1593. Утихомирься, не бурчи. Котл. Ен. ІІІ. 37. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Витечи, -чу, -чеш, гл. = витекти.
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Кватера, -ри, ж. = кватира. Мет. 378. Шевч. 346.
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Шпотатися, -таюся, -єшся, гл. Спотыкаться. Вх. Зн. 83.