Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала. Лебед. у.
Загострюва́тися, -рююся, -єшся, сов. в. загостри́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Заостриваться, заостриться.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Намасти́р, -ра, м. Манастирь.
Пічкурувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть истопникомъ. Черк. у.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
Узріти, -рю, -риш, гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. Лукаш. 40.