Безлюдень, -дня, м. = безлюдько.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Ум. млинчик.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили.
2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. Поліпіл кошелю.
3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила!
Тутечка, тутечки, нар. Ум. отъ тут.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства.