Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать.
Виділ, -лу, м.
1) Выдѣлъ, удѣлъ.
2) Отдѣлъ, раздѣлъ.
3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать.
Мари́на, -ни, ж. 1) Раст.: a) Pyrethrum corymbosum. б) Anthiems nobilis. 2) Рыба Barbus fluviatilis.
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Ловіть, хату й новий тин.
Потрух, -ху, м.
1) Сѣно, солома стертая, труха.
2) мн. потрухи. Потроха.
Тальян, -на, м. Сѣть, опускаемая на дно моря и подымаемая четырьмя шестами, когда надъ ней будетъ рыба.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. Молодці низовці чуприндирі. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були.