Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю.
Гомелува́тий, -а, -е. Уродливо кудрявый (о соснѣ). Гомелувата сосна.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Поцінно, поцінному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. Поцінно купив. Купив поцінно.
Сіромашний, -а, -е. Горемычный. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув.
Царствувати, -вую, -єш, гл.
1) Царствовать. А сам хоче на столиці царем царствувати.
2) Блаженствовать, жить въ царствѣ небесномъ. Нехай царствує!
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.