Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Вх. Зн. І. Cм. буба 4.  
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Шух. І. 175. Cм. кальман.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом. Сим. 206.
Мерку́рія, -рії, ж. Ртуть, меркурій. Як напав курдюк, уже чого не робили: і меркурією терли язик, і ціноброю, і зануздували — згинула таки: Кіевск. у.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання. К. МБ. XI. 146.
Поренчата, -чат, с. Перила. Лохв. у. Левиц. Пов. 328.
Шелепуватий, -а, -е. Глуповатый, придурковатый.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Стор. Як шмагоне його (батогом). Мнж. 10.