Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. Вона каменіла, дивлячись на все те.
Огнянець, -нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Розщібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.