Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. Черк. у. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.
Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Наї́зжий, -а, -е. Пріѣзжій, заѣзжій. Дав приказ, щоб наїзжі купці йшли її одчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
Обрьохкатися, -каюся, -єшся, гл. = обрепатися.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Придзиґльований, -а, -е. Вертлявый (преимущественно о женщинѣ?) О. 1861. XI. Кух. 26.. Cм. придзиґльованка.
Суховила, -вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.
Часина, -ни, ж. Время, минута. Мет. 254. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Стор. МПр. 57. Ум. часинка. МВ. ІІ. 130. часиночка. Чуб. II. 97. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. К. ЧР. 313. Забіг на часиночку до удови. Рудч. Ск. II. 54.