Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ.
Заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. Дівчата коло мене скупчились.
Троска, -ки, ж. Шлакъ.
Трудоватіти, -тію, -єш, гл. Разбухать, становиться больше въ объемѣ.