Виплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. виплатитися, -чуся, -тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться, погашать, погасить долгъ. Жид поналічував на людей стільки довгу, що стало вже не в моготу й виплатиться.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Збанкру́титися, -кру́чуся, -тишся и збанкрутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Обанкрутиться. У Кованька згорів свічний завод, і він трохи не збанкрутився.
Напру́гий, -а, -е. 1) Плотный, крѣпкій тѣломъ, упругій. 2) Напряженный.
Наслідній, -я, -є. Наслѣдственный. Земля наслідня.
Поговірка, -ки, ж. Пересуды; также и предметъ пересудовъ. Була слава, була слава, стали й поговірки та на тую дівчиноньку, що чорнії брівки. Тепер же ти ні жінка, ні дівка, а тепер же ти людська поговірка.
Проридати, -да́ю, -єш, гл. Прорыдать.
Ткачка, -ки, ж. = ткаля.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко!
Штанина, -ни, ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину.