Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать. Мнж. 178.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Збагаті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola. Вх. Пч. II. 14.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Прилещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. прилести́тися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. От вона до його прилестилась та й питається раз у його: « Чи єсть, каже, на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?» ЗОЮР. II. 28.
Пташеня, -ня́ти, с. = пташа. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. І. 11. Ум. пташенятко. Коло його як пташенятко звивається. МВ. (О. 1862. І. 71).
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір. Шух. І. 184.