Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистригати, -гаю, -єш, сов. в. вистригти, -жу, -жеш, гл. 1) Выстригать, выстричь. 2) Только сов. в. Остричь всѣхъ. Одбірають на росколи овець.... і стрижуть. Вистригти, випускають. О. 1862. V. Кух. 33.
Глист, -та, м. Глиста.
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Макс. (1849) 24. Вона з мене глумує, сміється. О. 1861. XI. 9.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Покріпний, -а́, -е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.
Сиротовина, -ни, об. = сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає. Чуб. V. 469.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл. 1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. ІІІ. 274. 2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. (Хату) околотом вшиває. Мир. ХРВ. 293. 3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз. Мнж. 126.
Черен, -на, м. 1) = леміш. О. 1861. XI. Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. І. 274, 284.
Шкворівщина, -ни, ж. На площади, гдѣ собираются парни и дѣвушки, забиваютъ дѣвушки тайно, съ особыми обрядами шкво́рінь; по повѣрью, это привлекаетъ парней; мѣсто, гдѣ забитъ шкворінь, называется шкворівщина.