Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ.
Веретенце, веретінце, -ця, с.
1) Ум. отъ веретено.
2) мн. Раст. Equisetum arvense.
Досва́татися, -таюся, -єшся, гл. Досвататься до чего нибудь.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає.
Перетинок, -нку, м. Небольшой поперечный плетень. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що-вечоринки.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Та не стели білої постелі, — потолочать.
Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Шибка, -ки, ж.
1) Оконное стекло. Cм. шиба.
2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку.
