Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Кородкий, -а, -е. Вольной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає.
На́встіж, нар. Настежь.
Надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Оногди нар. Недавно, намедни. А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди з-за гори винесли?
Стерегти, -жу, -жеш, гл.
1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже.
2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її — чи не вона те зробила.
Тусан, -на, м. = стусан. Дати тусана.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.