Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Зацілува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Зацѣловать.
Їстивний, -а, -е. = їстовний.
1) Тут і їстивне і випити.
2) Сіно у мене їсти́вне.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Кисирь, -ря́, м. Овцы съ новонарожденными ягнятами. .
Огрядність, -ности, ж. Дородность. Не вважаючи на свою... огрядність, суддя садив тропака.
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Пропиток, -тку, м. Пропитаніе. Пропитку немає.
Схибитися, -блюся, -бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись.