Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Ма́ковий, -а, -е. Маковый; съ макомъ. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Маковий періжок.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый.
2) Неревнивый.
Позбуджати, -джаю, -єш и позбуджувати, -джую, -єш, гл. Разбудить (многихъ).
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать.
Роскаряка, -ки, об.
1) Дерево съ раздвоеннымъ стволомь. Верба-роскаряка.
2) Человѣкъ или животное, которое ходитъ, разставя ноги.
Росхристати, -таю, -єш, гл. Разстегнуть, открыть на груди. Сидить росхриставши сорочку.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ.
Траш! меж. Крикъ на овецъ.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього.