Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибевкати, -каю, -єш, гл. Проболтаться.
Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Либе́рія, -рії, ж. = ліберія.
Нашити Cм. нашивати.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Разовий, -а, -е. О мукѣ: просѣянная только сквозь рѣшето. Камен. у.хліб. Хлѣбъ изъ муки просѣянной только разъ сквозь рѣшето.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Сілкий, сільки́й, -а́, -е́ О соли: обладающій достаточной силой. Сіль-кримка — сілька, а сіль матінка не сілька. Міусск. окр.
Шерть-верть, меж. = Круть-верть. Cм. Круть. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове.
Шлюбувати, -бую, -єш, гл. 1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки. МУЕ. І. 110. 2) Вѣнчаться. МУЕ. І. 129. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком. Мет. 172.