Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визнати, -ся. Cм. визнавати, -ся.
Відділ, -лу, м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.
Відстобу́рчитиCм. Відстобу́рчувати.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
За́совка, -ки, ж. Родъ деревяннаго засова или задвижки у дверей, запираемой и отпираемой снаружи при помощи особаго ключа. КС. 1889. V. 489. Чуб. VII. З8З.
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Образ, -зу, м. 1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте. Шевч. 2) Картина. 3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали. 4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч. 5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Н. п. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Харьк. у. Ум. образок, образочок, образець. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Грин. III. 162. Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.