Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку.
Грабо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ граб. 2) пт. = Деркач, Crex pratensis.
Де́мено, -на, с. Руль. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено.
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Збі́ржа, -жі, ж. Извощичья биржа.
Їдненький, -а, -е., Ум. отъ їде́н.
Попускатися, -каюся, -єшся, сов. в. попуститися, -щуся, -стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб'є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався.
Спречатися, -ча́юся, -єшся, гл. = сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків.
Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. 3) Старое русло рѣки. 4) у старики піти. Пойти на волостной сходъ. Ум. старичо́к.
Челядин, -на, об.
1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина.
2) = челядник.