Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боліти, -лію, -єш, гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. І. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Перехитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить. Хитрував, а то ще хитріше, перехитрувало. Ном. № 3070.
Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.