Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́для, -лі, ж. 1) Сумятица, безпорядокъ, смятеніе. Вх. Лем. 406. 2) Плохая работа. Вх. Лем. 406.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину. Федьк.
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Прохукати Cм. прохукувати.
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Ном. № 23. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. Ком. P. І. 56. латку вкинути. Положить заплату. ЗОЮР. II. 283. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. ЗОЮР. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. Г. Барв. 52. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? О. 1861. IV. 39. укинути фука. Cм. фук. Мкр. Г. 61.