Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати. МВ. І. 44.
Гиркиня, -ні, ж. Грибъ Agaricus ріperatus, груздь. Вх. Лем. 403.
Гоні́нник, -ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Кур! II, меж. Зовъ индюковъ. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти. Н. п.
Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського. К. ХП. 65.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Пометаться изъ стороны въ сторону. 2) Покапризничать.
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Ужиточно нар. Полезно.