Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апте́карський, -а, -е. Аптекарскій. Желех.
Бурлацтво, -ва, с. 1) соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак. Стор. МПр. 75. 2) = бурлакування. Чуб. V. 524. Рудч. Чп. 220. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві. Рудч. Чп. 219.
Ворушливий, -а, -е. = ворухливий
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Розгнівати, -ваю, -єш, гл. Разсердить, разгнѣвать. Грин. І. 297.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный. К. Іов. 55.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь. Млак. 116.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.