Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Заги́бель, -лі, ж. Погибель. На загибель буде тому, хто бере багачку з дому. Чуб. V. 217. Ум. заги́белька. Бо вже мені за дівчинов загибелька буде. Гол.
Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб. Вх. Уг. 240.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами. К. Псалт. 182.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай. Чуб.
Погадати, -даю, -єш 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала. Н. п. 2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Ном. № 1581. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Чуб. V. 338. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці. Чуб. V. 400.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Сиряник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ. Вх. Уг. 267.
Спізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Спізнюся, то мати проведуть. МВ. І. 157.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.