Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. Доріжка, доріжка та широка і далека. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька.
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба.
Кілок, -лка, м.
1) Колышекъ.
2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна.
2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили.
4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі.
5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей.
6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку.
7) = заніз (у ярмі).
8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Ум. кіло́чок.
Крамувати, -му́ю, -єш, гл. Торговать. Поїхала Галя крамом крамувати. Крамуєш на тисячі.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.