Витворки, -рок, ж. мн. Проказы.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Нало́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нало́патися, -паюся, -єшся, гл. Нажираться, нажраться. Налопався, як Мартин мила.
Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. . Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила.
Прожуритися, -рюся, -ришся, гл. Пропечалиться, прогоревать.
Умістити, -ся. Cм. уміщати, -ся.
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....