Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велемудрий, -а, -е. Весьма мудрый.
Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. ІІІ. 41.
Злюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком. Чуб. V. 204. 2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився. Котл. Ен. II. 10.
Наги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, набресть на что. Ходив, ходив і нагибав десь у куточку ляду, шо він її досі й не примічав. Мнж. 13. Їхав козак з України да нагибав дівчину край долини. Грин. III. 193.
Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Левиц. І. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. Котл. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Вотъ гдѣ. Ось-осьде я, коли вам треба. Котл. Ен. І. 17. ось-так. Вотъ такъ, вотъ такимъ образомъ. ось-що. Вотъ что. Той побачите, що ось-що ваші славні Брути. Шевч. ось-ну. А-ну ко! Ось-ну вип'ємо по чарці. От задуту я злу личину, ось-ну лиш тілько завертись. Котл. ось-ось, ось-ось-о. Вотъ тутъ. ось-як. Вотъ какъ.
Переминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перемня́тися и перем'ятися, -мнуся, -не́шся, гл. Переминаться, перемяться. Перемнеться, та й так минеться. Чуб. І. 297.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екат.