Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл. 1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка. Ном. стр. 302, № 432. 2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Мет. 180. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже. Ном. № 1412. 3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного. Н. п.
Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Шух. I. 144. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. Гн. ІІ. 98. 2) Гренокъ. Ном. № 12291. Просіяне з ушками, з грінками. Котл. Ен. V. 14. 3) Корзинка подсолнечника. Харьк. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. Борз. у. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. Ном. № 10594. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Ном. № 10594. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку. Котл. Сн. І. 25.
Гуць Cм. Гуц.
Заї́хати Cм. заїздити.
Зужувати, -жую, -єш, сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Порібрє, -ря, с. = порібля. МУЕ. І. 106.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.