Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баклажок, -жка, м. 1) Ум. отъ баклаг. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Пославити, -влю, -виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити. МВ. (О. 1862. І. 104).
Пчівняк, -ка, м. Raphanistrum arvense. Вх. Лем. 459.
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.
Упад, -ду, м. 1) Паденіе, впаденіе. 2) Несчастье, бѣдствіе. Cм. упадок. 3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора. 4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (Cм.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило. Шух. І. 114.