Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Мости́ти, мощу, -стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Мати почала мостити сіно в кутку ни столі. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. 2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда кого бистрого Дніпра. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. Миша... гніздо мостить. 3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить. 4) мостити постоли. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять.
Окрутити, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Співак, -ка, м.
1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця.
2) Пѣвчій.
3) Названіе собаки.
4) пт. Sylvia, травникъ. Ум. співаченько, співачок. Лівничок-співачок.
Стиха нар.
1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. Стиха підхождає. Та все стиха у гуслоньки грає.
2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Шрубель, -бля, м. Зубило.