Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Видовище, -ща, с. Зрѣлище.
Збу́дьок, -дька, м. Малоцѣнный предметъ, продаваемый такъ — лишь бы сбыть съ рукъ. Молоді воли — на роботу, а ціна — збудьок. Хорольск. у.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. 3) Рыболовная плетенка. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Ум. лісочка.
Понапувати, -ва́ю, -єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Спрага, -ги, ж. Жажда. Буде голод і спрага. Від спраги мліли.
Сухорогий, -а, -е. ? Сухорогі (воли).
