Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Зачмели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Оглушить, ошеломить. Угор.
Кляпа, -пи, ж. Старая корова. Вх. Лем. 425.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає. Лукаш. 43.
Согравати, -граю, -єш, гл. Въ думахъ: волноваться. Стане Чорне море согравати. АД. І. 94.
Тюлька, -ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.
Файний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Грин. ІІ. 94., Ум. файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74.
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.