Вислизнути, -ну, -неш, гл. — кому з рук. Выскользнуть.
Виходити, -джу, -диш, гл.
1) Исходить. Всі лужечки виходила. Багато світу виходила.
2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Дай руками, а не виходиш ногами. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти.
3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив.
Дуросві́тка, -ки, ж. = дурисвітка. Серце радіє, бо оживає в йому дуросвітка-надія.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая).
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
Тринди меж. Припѣвъ.