Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

м'якуватий

М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКУВАТИЙ"
Жа́ля, -лі, ж. Жница. Желех.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Ковбаска, -ки, ж. Ум. отъ ковбаса.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Оцвісти Cм. оцвітати.
Поодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ).
Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо. КС. 1583. VІІ. 587.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Черевко, -ка, с. Ум. отъ черево.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова М'ЯКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.