Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відважно нар. Отважно, смѣло.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
Гаївка, -ки, ж. Весенняя хороводная игра, весенняя пѣсня въ этой игрѣ. Гол. IV. 7. О. 1861. XI. Св. 39.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. Ум. за́йчик.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Чуб. III. 83. Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Шевч. 643. Загинув ладо, — я загину! Шевч. 644.  
Перестрелювати, -люю, -єш, сов. в. перестре́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу. 2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив. Чуб. V. 1078.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Проскік, -коку, м. Галопъ. кінь біжить у проскік. Лошадь скачетъ галопомъ. Вх. Зн. 67.
Ширше нар. Сравн. степ. отъ широко.