Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ.
Мно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку.
Оновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить.
Позакопувати, -пую, -єш, гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Я знаю, де запорожські скарби позакопувані.
Попрядки, -док, мн. = попряхи. В одну хату нас, дівчат, натириться, було, як раків у ятір, на попрядки.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. Ум. спинка, спи́ночка.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл.
1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив.
2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила.