Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода. Вх. Уг. 228.
Гегепнутися, -пнуся, -нешся, гл. То же, что и гепнутися, но еще сильнѣе.
Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. ІІІ. 78.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. Хата, 178. 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Перекаламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду. 2) Возмутить. Перекаламутили людей.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ. Вас. 160.
Повищирювати, -рюю, -єш, гл. = повискаляти.
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.