Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Доні́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Умориться, устать до извѣстной степени, доходиться до утомленія. Оце так донігався, що аж тіло труситься. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Дуда́ренько, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме. Камен. у.
Насолити Cм. насолювати.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553. 2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.