Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Живти́, -живу́, -ве́ш, гл. = жити. Тут колись добре було живши нашим, батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так. Кобел. у.
Заслоня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Заслонять, заслонить, закрывать, закрыть, завѣшивать, завѣсить. Сирая земля двері залегла, віконця заслонила. Мет. 151. Укинув її в піч і заслонив. Рудч. Ск. II. 40. Я гірко плакала, що не довелось їй очі заслонити. Г. Барв. 95.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.
Мо́чка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати. Вх. Зн. 60.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять. Вх. Зн. 62.
Спокусниця, -ці, ж. Искусительница. К. Бай. 10. Раді б вони ту думку задавить, як гадину спокусницю. К. ЧР. 326.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Убудитися, -жуся, -дишся, гл. Проснуться.
Умістити, -ся. Cм. уміщати, -ся.