Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Оженився з Палажчиною дочкою.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать.
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Муж, -жа, м. 1) Мужъ. Ой там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада. 2) Мужъ, супругъ. Ги не будеш мені мужем, я тобі жоною.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Принда, -ди, ж.
1) Спесь, чванство.
2) об. Спесивый, чванный человѣкъ.
3) Капризы.
4) об. Капризный человѣкъ.
Пузань, -ня́, м. = пузан.
Свидний, -а, -е. = свидовий.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.