Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берестовий, -а, -е. Принадлежащій или относящійся къ бересту; сдѣланный изъ береста. Шахва гарна, берестова. Харьк.
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Замі́р, -ру, м. 1) Намѣреніе, умыселъ; цѣль; планъ. Тільки матері призналась про свої заміри. Г. Барв. 528. Маючи деякі заміри, розділив своє військо на три часті. Стор. II. 132. У кожного одна була думка, одні заміри: оддячить лютим ворогам. Стор. МПр. 59. 2) Отдѣленное, отмѣренное поле. Пан замір відпуска на випас худоби, за це ми усеньке сіно йому збіраємо. Радом. у.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Осолода, -ди, ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Помайнувати, -ну́ю, -єш, гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.