Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. І. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Херс. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у. (К. П. Михальчукъ).
Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Ном. № 13445. 2) = Вежа 3. Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. Дзвіни́чка.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Нате Cм. на.
Практичність, -ности, ж. Практичность. Желех.
Розсолити Cм. розсолювати.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга. Вх. Зн. 64.