Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мушляти

Му́шляти, -ляю, -єш, гл. = метикувати. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУШЛЯТИ"
Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. О. 1862. V. 82. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю? Грин. ІІІ. 627. 2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися. Рудч. Чп. 43. 3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться. 4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях. К. ЦН. 226.
Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Римаренко, -ка, м. Сынъ шорника. Cм. лимаренко.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка. К. МБ. XII. 274.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.
Хмара, -ри, ж. 1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89. 2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678. 3) заходити в хмару. Фантазировать. 4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Чорнобров, -ва, -ве = чорнобрив. Чом, чом, чорнобров, чом до мене не прийшов? Грин. III. 675.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУШЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.