Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збілі́лий, -а, -е. Побѣлѣвшій. А вона й не скричала, тілько зітхнула тихо й скотилася з лавки, як сиділа, з тими шитками у ручках збілілих. МВ. (О. 1862. І. 89). Обличчя збіліле. МВ. (О. 1862. І. 88).
Марми́за, -зи, ж. Презрительно о лицѣ: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу!
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Новопристанний, -а, -е. Вновь вступившій (въ общину). Що ж ви скажете новопристанному, як прийде до вас? Хоч сих ви не мутіть. Павлогр. у.
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Ратман, -на, м. Ратманъ. КС. 1852. V. 353. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри. Котл. Ен.
Сніжний, -а, -е. = сніговий. Буде дуже сніжна зіма. Грин. І. 254.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.
Хазяїнувати, -вую, -єш, гл. Хозяйничать, вести хозяйство, быть хозяиномъ. «Піду лучче хазяїнувати». Оженивсь собі гарненько і хазяїнує. Рудч. Ск. I. 192. Хазяїн дома та хазяїнує. Рудч. Чп. 147.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.