Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Закухарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заняться стряпней.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Маззя́, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Річно нар. Въ годъ. Плачу два карбованці річно.
Сипання, -ня, с.
1) Сыпаніе.
2) Наливаніе.
3) Отливка изъ металла.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить.
Сумежність, суміжність, -ности, ж. Смежность.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка.