Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись. МВ. ІІ. 201.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый. Желех.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.