Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Вимогти Cм. вимагати.
Завива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зави́тися, -в'ю́ся, -є́шся, гл. 1) Завиваться, завиться. Заплітайся, плетінь, заплітайся, завивайся труба золотая. Мет. На їм кучері завиваються. Чуб. V. 874. 2) Заворачиваться, завернуться, обматываться, обмотаться, повязываться, повязаться. Русинки там завиваються в намітки. Св. Л. 2. 3) То-же, что покрива́тися (новобрачной), а покри́тися з ким — быть обольщенной кѣмъ (о дѣвушкѣ). Желех.
Обжера, -ри, об. = обжира.
Озирати, -ра́ю, -єш, сов. в. озирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129.
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Правно нар. Законно.
Прудконогий, -а, -е. Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі. Щог. Сл. 67.
Свобідно нар. Свободно. Вх. Зн. 62.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» АД. І. 248. Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого». Н. п.