Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Клятьба, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Н. п. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться. 2) Качаться въ люлькѣ. 3) Качаться на качеляхъ.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло. Левиц. І. 313.
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный. Желех.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні. Гол. II. 299.
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ. Гол. Од. 13.
Сокір, -кора, м. = осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево. Рудч. Ск. І. 134.