Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виголошувати, -шую, -єш, сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Виховувати, -вую, -єш, сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14.
Затве́рджувати, -джую, -єш, сов. в. затверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Мет. 43. Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Котл. Кн. І. 35. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. МВ. ІІ. 113. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка. О. 1862. IV. 30.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Пооббивати, -ваю, -єш, гл. То-же, что и оббити, но во множествѣ.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. Фр. (Желех.).