Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Вольно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б'ють більно. Ном. № 11057. не вільно. Нельзя.
Еконо́м, -ма, м. = оконом. Посіпака економ.... нарід катував. Гн. II. 174.
Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Собачиний, -а, -е. = собачий. Ном. № 10973.
Тремтіння, -ня, с. Дрожаніе.
Шиньок Cм. шинк.