Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нтський, -а, -е. Арестантскій.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Єди́ний, -а, -е. Одинъ, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23. Друже мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251.
Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.
Обмаль нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила. Павлогр. у.
Пам'ятковий, -а, -е. Памятный. дати пам'яткового. Побить, наказать такъ, чтобы помнилъ. Ох, треба тобі дати пам'яткового, щоб ти не забував свого діла. Харьк.
Схов, -ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. Грин. II. 182. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. Міусск. окр. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові. Полт. г.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством. Левиц. Пов. 129.