Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Вистерігатися, -гаюся, -єшся, сов. в. вистерегтися, -режуся, -жешся, гл. Остерегаться, остеречься. Пий, та не впивайся, між чужими людьми вистерігайся.
Зазімо́ваний, -а, -е. Отощавшій за зиму. І зазімовану свиню вивозять (на Юрія) на лубку на степ пастись.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить.
Малю́к, -ка, м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав.
Мату́ся, -сі, ж. ласк. отъ ма́ти. Матушка. Ум. матусенька.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла).
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Посупитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Нахмуриться.
2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти.
