Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Кавал, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Гол. Ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. Гол. III. 90. За кавалок кишки сім миль пішки. Ном. № 6473. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Чуб. І. 147. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, — ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Грин. III. 556. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду. Гол. І. 9.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Поорати, -рю́, -реш, гл. Вспахать. Та вже ж люде в полі поорали. Рудч. Чп. 223.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Хватком нар. = хапком.