Варка, -ки, ж. Рыбья голова.
Ди́вний, -а, -е. 1) Удивительный, дивный, чудный. Скажу я тобі диво дивноє, що о Петрі Дунай замерзав. 2) Странный. Дивний чоловік Хведь! Чи він планетник, Бог його знає. То представиться Алкану-пашаті, трапезонському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Ум. Дивне́нький, дивне́сенький. Приснився мені сон дивненький, що приїхав мій миленький. Приснився козакові дивнесенький сон.
Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.
Капуснячий, -а, -е. = капусняковий.
Мача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мочить, намачивать. Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горільці.
Натруска, -ки, ж.
1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой.
2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Черінь, -ня, м. и ж. 1) Подъ печи. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. Надибала цілу черінь грибів. 5) черінем сіли. Въ кружокъ сѣли? Чумаки сіли черінем полуднати.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде.