Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Котл. Кн. VI. 85. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись. Новомоск. у.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться. Ном.
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Стор. Ум. посторо́ночок.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.