Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ). Мнж. 182.
Купило, -ла, с. Деньги (шуточно). Купив би, та купило притупим. Ном. № 10495.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Н. Вол. у. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Ном. № 568. Воно ся молодить, — може дощ буде. Камен. у. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться. Мил. 32.
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.
Упевнити, -ся. Cм. упевняти, -ся.