Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Дьо́гнути, -гну, -неш, гл. Толкнуть, кольнуть. Дьогнуло в серце.
Зачумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Очумѣть.
Крутопіп, -попа, м. Шуточно вмѣсто: протопіп. Филосопи, крутопопи набірались страху.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Повманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить во что (многихъ). Повманюй поросят у хату.
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить.
Шапка, -ки, ж.
1) Шапка. Чорт бери тапку, аби голова ціла.
2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка.
3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився.