Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Видно нар. = видко.
1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу.
2) Видно, хоч голки збірай. Ум. видненько, виднесенько, виднечко.
3) Также: видно. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Дри́за да́ти. Побѣжать, убѣжать. Як дав дриза, дак так тілько п'ятами залопотів.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок.
Рано нар.
1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало.
2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Ум. раненько, ранесенько.
Слюсарство, -ва, с.
1) Слесарство.
2) = мосяжництво.
Тупати, -паю, -єш, гл.
1) Топать.
2) Ходить, стуча ногами, ходить не переставая, топтаться. Дідусь у господі тупав.
3) Ухаживать, заботиться, хозяйничать. Як є коло чого тупать, то є що й хрупать.
Ущасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить. Розкажу вам, як Создатель мою душу ущасливив.