Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Бойкиня, -ні, ж. = бойка. Желех.
Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? Драг. 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. ЗОЮР. II. 285. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. МВ. (О. 1862. І. 91). На пристані миру такого, що страх. Канев. у. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. Левиц. І. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. Ном. № 7872. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. Ном. № 10734. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! Вх. Зн. 36. 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. ЗЮЗО. І. 124. б) Dracocephalum Ruyschiana L. ЗЮЗО. І. 121.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.
Повіншування, -ня, с. Поздравленіе.
Покористуватися, -туюся, -єшся, гл. Извлечь пользу, выгоду, воспользоваться. Стор. ІІ. 114. Од Бога положено покористуватись їм од твоєї коняки. Мнж. 147. Одже покійний дядько добре покористувався з нашої худоби.
Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Єв. Мр. VI. 53. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? Котл. Ен. І. 16. до свого́ берега причалив навіки. Умеръ. Ком. Пр. № 1106. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. О. 1862. VIII. 22. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. Св. Л. 216. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.
Чабрець, -цю, чабрик, -ку, м. = чебрець.