Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. Чуб. III. 427. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика. Желех.
Куснути Cм. кусати.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  
Набува́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. набу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Н. п. Тією силою ми собі більше добра набудемо. О. 1861. VI. 33. (Кулишъ). А хоч і покинеш — плакати не буду, а я, молодая, другого набуду. Грин. III. 321. Гроші — набута річ. Ном. № 1442. 2) Отслуживать, отслужить прогульные дни. Іще году треба набути — тиждень, бач, лежала.
Оптека, -ки, ж. = аптека. Рудч. Ск. II. 147. О. 1862. І. 52.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Сивастий, -а, -е. Сѣдоватый, сѣроватый. Вх. Зн. 62.