Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх.
Відтепер нар. Съ этого времени, отнынѣ. Чого це ви лежите? — Хиба я одтепер лежу? І! вже багато діла застоялось, одколи я лягла.
Гикавка, -ки, ж. Икотка.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар.
Нажи́лювати, -люю, -єш, гл. Заставлять чрезмѣрно работать. Було лучче за старих панів: думали, що і за молодих так буде, а молоді як стали нажилювать!..
Ранний, -а, -е. Раненый.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу!
Роз'їздитися 2, -джуся, -дишся, сов. в. роз'їхатися, -їдуся, -дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті.
Скупій, -пія, м. = скупарь.
Чучверіти, -рію, -єш, гл. Корявѣть, хирѣть. Діти вже й чималі, уже б треба що й посправляти, або до школи пооддавати. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють.