Виступати, -па́ю, -єш, сов. в. виступити, -плю, -пиш, гл.
1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо.
2) — на. Вступать, всходить, становиться на.
Гатка, -ки, ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. Ум. гатонька, гаточка. Я до гаточки, — гаточка загачена, я до дівчини, — дівчина заручена.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати.
Карабин, -ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Ум. караби́нок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик.
Ле́шко, -ка, об. ласк. Душенька. Я тебе, лешко, ждала, ждала, а ти й не прийшла.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ.
2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші.
2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли.
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. Поковтала пальцем у браму.
Ростулити, -ся. Cм. ростуляти, -ся.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади.
Шпунт, -та, м. Пуншъ. Там пани чаї та шпунти п'ють.