Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівсянка, -ки 1) = вівсяниця. Желех. 2) Овсяная мука.
Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют. Гн. II. 187.
Гроша́ччя, -чя, с. соб. Деньги, деньга. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю. Кобел. у.
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Пошмагати, -га́ю, -єш, гл. Постегать. Оце тебе за те по жижках, бра Рябко, так гарно пошмагали, що пан із панею сю цілу ніч не спали. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
Про́тягом нар. Протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають. Харьк. г.
Телятник, -ка, м. 1) Пастухъ, пасущій телятъ. 2) Хлѣвъ для телятъ. Шух. І. 185. Ум. телятничок.
Троєшки, -шок, мн. Тройни. Коли де найдуться двоєшки або троєшки, — як хлопчики, то батькові, а як дівчатка, то матері не довго після того животіти. Мнж. 154.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.