Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Поваляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Свалить (многихъ), і перших Фина, Тамариса на землю махом поваляв. Котл. Ен. Чорненьке маленьке ввесь світ поваляв. Ном. № 40, стр. 291. 2) Запачкать, испачкать. Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю. Чуб. V. 1120. Не ззість пес, поки не поваляє. Чуб. І. 279.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Потопнути Cм. потопати.
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Угнічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. угніти́тися, -чуся, -тишся, гл. Вдавливаться, вдавиться, спрессовываться, спрессоваться. Сир угнітився.
Хоріш, -роша, -ше = хорош. За свій гріш усюди хоріш. Ном. № 9638.