Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Ой до мене губерець підсипавсь.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє.
Завинова́тіти, -тію, -єш, гл. Задолжать. Багато грошей засиноватів Петро.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Знана на ввесь світ Баба Борець. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих.
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Приволока, -ки, ж. Рыболовная сѣть.
Углитнути, -ну, -неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу.
Уклонити, -ся. Cм. уклоняти, -ся.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ.
2) Злобный, злой.
3) Лицемѣрный.
