Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Вийна, -ної, ж. Тетка, жена брата отца. Стрийна-вийна — біс, не родина; зять і невістка — чорт, не дитина.
Ґерлак, -ка́, м. Овца, зачахнувшая отъ болѣзни.
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.
Істовність, -ности, ж.
1) Съѣдобность.
2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Кабаськати, -каю, -єш, гл. Кричать: кабась! кабась! сзывая свиней.
Сажний, -а́, -е́ Покрытый сажею. Чорні руки, бо вигрібав сажні тріски.