Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирядка, -ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати Позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. 2)на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Переїхати Cм. переїздити.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. І. 281. 2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.
Пришпилити Cм. пришпилювати.
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Розчавити, -влю, -виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана. Н. Вол. у.