Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.
Пора, -ри, ж.
1) Время, пора. Як прийшла до його тая пора, шо вже йому треба бігти, то він так стогне. У робочу пору.
2) Возрастъ. дівчина на порі, у порі. Дѣвушка-невѣста. Росла, рост дівчинонька та й у порі стала.
3) на таких порах бути. Быть беременной. Хиба ти вже забув, що покинув мене на таких порах?
4) без пори. Преждевременно. Нив дуже горілку, та так без пори і вмер.
5) Употр. какъ нарѣчіе: пора. Та годі седіти, да пора летіти.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Правда розмислу не потрібує.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш.
Точило, -ла, с. Точило, точильный камень. Наляга, мов коваль на точило. Ум. точи́льце.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
Шкарадний, -а, -е. Гадкій.