Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Безпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать. гарантировать.
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
Калгановий, -а, -е. Калгановый.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Котл. Ен. V. 17. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести. Котл. 2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Гліб. Кобза не дуже був охочий до розмови. Стор. МПр. 116.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Рабівник, -ка́, м. Грабитель.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ. Зміев. у.