Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Ліску́ля, -лі, ж. = ліскогриз. Вх. Пч. II. 6. Ум. ліскулька.
Пересклити, -склю́, -лиш, гл. Вставить новыя стекла.
Підхлеснути, -ну́, -не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула. Мкр. Н. 36.
Повідтинати, -ка́ю, -єш, гл. Откупорить (во множествѣ).
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Грин. III. 244. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась. К. МБ. II. 131.
Широкославний, -а, -е. Прославленный. Широкославна імперія. К. Дз. 132. З високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв. К. ХП. 123.