Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Домува́ння, -ня, с. Пребываніе дома.
Доправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. допра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Дослуживать, дослужить церковную службу. Піп доправив службу. 2) допра́вити довг. Взыскать долгъ. 3) Доводить, довести. Одведи отцих людей та гляди мені, прямо доправ до красної дівиці — ясної зірниці. Мнж. 19.
Їстися, їмся, їсися, гл. 1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, Боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у.
Льох, -ху, м. 1) Погребъ, подвалъ. Стор. МПр. 72. Льох був серед двору. Грин. II. 155. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Котл. Н. П. 356. Піди до льоху, до корови, та швидче! Шевч. 132. 2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Котл. Ен. І. 25. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху. Шевч. 189.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Набубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.
Нудьга, -ги, ж. 1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьга-чоловік. Міусск. окр. Cм. нуд, нудота.
Ордань, -ні, ж. 1) Рѣка Іорданъ. Ой на річці, на Ордані пливе образ, виринає. Чуб. III. 461. 2) Мѣсто освященія воды на Крещеніе, а также и самое освященіе. 3) Изображеніе креста, дѣлаемое на праздникъ Богоявленія Господня. Дяк пише крейдою на дверях велику ордань... з Одамовою головою внизу. Левиц. І. 402.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.