Відмагання, -ня, с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Жартуйте та й міру знайте. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. Ум. мірка, мірочка.
Обгрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. обгребтися, -буся, -бешся, гл.
1) Огребать, огресть съ себя.
2) Гресть (весломъ).
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Поралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Судитель, -ля, м. Судія. Не престань, старче, пильнувати, та ввикай Христа сповивати, судите ля своєго.
Устругати, -жу, -жиш, гл. Строгать, быть въ состояніи строгать. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
Чванливо нар. Чванно, важно.
