Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. вайлюка. Аф. 311.
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! Мкр. Н. 9. 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене. Драг. 51.
Пічкурня, -ні, ж. Отдѣленіе въ сахарномъ заводѣ, гдѣ производится топка. Н. Вол. у.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Приплуганитися, -нюся, -нишся, гл. Медленно дотащиться. Так нагулялися, що на велику силу додому приплуганилися. О. 1862. IX. 111.
Розвлать подерниця, — -ти — -ці, ж. Раст. Aira caespitosa. Шух. І. 20.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють. Котл. Ен.
Роспукнути Cм. роспукати.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох. Ном. № 2346.
Цяцькатися, -каюся, -єшся, гл. Тѣшиться, забавляться, возиться. Св. Л. 210. Цяцькається, як жид пархами. Ном. № 2596. Не першина було мені цяцькатися з жінотою. МВ. (КС. 1902. X. 150).