Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовність

Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВНІСТЬ"
Бенькетарь, -ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.
Болиголов, -ва, м. Раст. а) = бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Кількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру. Грин. II. 184.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15. 2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.