Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтаганити Cм. відтаганювати.
Зату́лочка, -ки, ж. Ум. отъ затула.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Кравець, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. К. ЧР. 12. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Мет. Ум. кравчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики. Чуб. III. 387.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Пристарий, -а, -е. Пожилой. Пристара жінка. Н. Вол. у. Устим пристарий чоловік. Н. Вол. у.
Рожувати, -жую, -єш, гл. Родить. Давно колись рожувало лучче і садки були не такі, як тепер. Харьк. у.
Чепець, -нця, м. 1) = очіпок. Гол. Од. 50. Kolb. І. 38. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку. Маркев. 118. 2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59. 3) Второй желудокъ жвачныхъ. Вх. Уг. 274. 4) Сальникъ. Харьк. г. Ум. чепчик. Грин. III. 462.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Гн. І. 214. Пішли до того замку і здибали чортяка. Гн. І. 213.