Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum.
Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить!
Ґеле́та, -ти, ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. Cм. Гелета.
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Вола дарують без ярма. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? — Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Царівну оддав, щастям дарував. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, — я їй те дарую. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. 5) Дарува́ти життя́м, — душе́ю. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Бери гроші, аби дарував душею.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть.
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Картоплище, -ща, с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля.
Лагодиком Cм. лагід.
Майстра́т, -ту, м. = магистрат.
Трухлобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Хата батьківська трухлобока лежить.