Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили. Чуб. V. 779.
Обірка, -ки, ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.
Півкуля, -лі, ж. Полушаріе. Желех.
Телехнути, -ну, -неш, гл. = телепнути 1. Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові. Новомоск. у.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Шевдатися, -даюся, -єшся, гл. Путаться. Лубен. у.