Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грана́точка, -ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку». АД. І. 300.
Жереп, -пу, м. 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.  
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. К. ЦН. 189. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне. Г. Барв. 412.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Присвоїти, -вою, -їш, гл. 1) Присвоить. ЕЗ. V. 61. Присвоїв мою сокиру. Черк. у. 2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні. Волч. у.
Хрестатий, -а, -е. = хрещатий. Шух. І. 284. Хрестатий барвінок. МУЕ. І. 149. (Полт.). Хрестате вирізування. Черк. у.