Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. Рудан. І. 69. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Шевч. Дружки без'язикі. КС. 1883. II. 392. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої. К. (О. 1861. IV. 30).
Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать. Желех.
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Дівосну́бний, -а, -е. Относящійся къ Сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Сѣдл. губ. Чуб. IV. 64.. Cм. Дівоснуб.
Закабли́, -лі́в, м. мн. Задники сапога. Дам лиха закаблукам, дам лиха закаблам, достанеться й передам. Шевч. 369.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Плутня, -ні́, ж. 1) Путаница, запутанное дѣло. Н. Вол. у. 2) Плутовство. Чуб. IV. 204.
Присадистий, -а, -е. Низкій и толстый, коротконогій. Присадистий кінь. Н. Вол. у.
Улій, улія, м. = вулій. Ум. у́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої. Г. Барв. 144.