Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік. 2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Мет. 302. Собак дражнили на дворах. Котл. Ен. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо. Шевч. 288.
Попідрівнювати, -нюю, -єш, гл. Подравнять (во множествѣ).
Праве нар. Почти. Сим. 216. Праве забули, що й єсть вона на світі. Сим. 222.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Спрягти 2, -ся. Cм. спрягати, -ся.
Тета, -ти, ж. Тетя. Желех. Ум. тетка.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.