Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь. Харьк. у.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова. Мир. Пов. І. 116.
Недотепно нар. Неумѣло.
Подоскромаджувати, -джую, -єш, гл. Доскресть (во множествѣ). Подоскромаджуйте швиденько свої буряки та будем обідати.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися. Кролев. у.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. Поп. 52. Турлучня хата. Черном.