Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видок, -дка, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видок. На показъ, на видное мѣсто. Вх. Лем. 397.
Гріхово́да, -ди, м. и ж. Грѣховодникъ, грѣховодница. Желех. О ви, гріховоди! Н. Вол. у.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Завча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. завчи́ти, -чу́, -чиш, гл. Заучивать, заучить.
Загуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Закутить. А хазяїн так загулявся, що й усі можна бочки повивозить, — то й не чутиме. Рудч. Ск. II. 151.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Єв. Мр. VI. 53. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? Котл. Ен. І. 16. до свого́ берега причалив навіки. Умеръ. Ком. Пр. № 1106. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. О. 1862. VIII. 22. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. Св. Л. 216. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Спідневідити, -джу, -диш, гл. Обмануть, обнадежить я не исполнить. Поступилися прийти на роботу, а далі й нема й спідневідили мене. Волч. у.