Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмести Cм. відмітати.
Гуно́дза, -зи, ж. Шишка. Черном.
Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пруся, -решся, гл. 1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима. Борз. у.
Обмести Cм. обмітати.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Кв. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Рудч. Ск. II. 168. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Чуб. V. 581. Насилу підвівся після хвороби. ХС. VII. 457.
Понада, -ди, ж. = принада. Вх. Зн. 52.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. І. 211.
Чорнокосий, -а, -е. Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати. Морд. Оп. 54.