Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбулькання, -ня, с. = булькання. О. 1862. VII. 72.
Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає. Макс.
Заборозе́нник, заборо́зник, -ка, м. Часть плуга: каждый изъ клиньевъ, вбиваемыхъ около чересла: забивая ихъ то съ той, то съ другой стороны чересла́, можно поднимать и опускать его или подвигать въ стороны. Чуб. VII. 398.
Користувати, -тую, -єш и користуватися, -туюся, -єшся (в чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. О. 1862. IV. 108. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла. К. Гр. Кв. XXIX.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Позасватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ).
Робучий, -а, -е. = робочий 2.
Супокій, -кою, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Посл. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 147.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.