Аре́на, -ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає... горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова?
Відкраювати, -краюю, -єш, сов. в. відкраяти, -краю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик.
Минува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = минути 4. Не журися, моя мати, вже того не минувати.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Призба, -би, ж. Заваленка.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Коли б Господь спевнив моє жадання.
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Ящуръ?
Чичиркнути, -ну, -неш, гл. Шелохнуться, зашелестѣть. Употребл. съ отрицаніемъ. Ніщо а ні чичиркне.
Чумачина, -ни, м.
1) = чумак. Гарний хлопець чумачина.
2) ж. соб. Чумаки. Ой чому ти, моя мати, рано не збудила, ой як тая чумачина з села виходила? — Тим я тебе, моя дочко, рано не збудила, — попереду твій миленький, — щоб ти не тужила.