Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубовник, -ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. І. 134.
Говільник, -ка, м. Говѣльщикъ. Аф. 361.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. Ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Підлюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній. Черк. у.
Прясниця, -ці, ж. 1) = кружівка. Черниг. у. 2) = пряслиця. Волын. у.
Сягати, -га́ю, -єш, сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. Чуб. V. 846. З дідьком не сягай до одної миски. Ном. № 5985. По Вкраїні огні горять, під небо сягають. К. Досв. 93. 2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло. Лебед. у.
Умалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умалитися, -люся, -лишся, гл. Умаляться, умалиться, уменьшаться, уменьшиться. Умалилося щирих серед людської громади. К. Псал. 24. Хоч і вмилиться подать, та не дуже. Валков. у.
Упроваджувати, -джую, -єш, сов. в. упровадити, -джу, -диш, гл. Вводить, ввести, довести. Ой вернися, козаченьку, додому, впровадив ти дівчиноньку до гробу. Лукаш. 128.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ном. № 4127. Ум. хворостинка.