Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий.
Гайтове, -вого, с. Охота. Тоже: гайтови, мн.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Заблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася.
Змалку нар. Съ малолѣтства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Був якийсь задумливий змалку. Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. Ум. змаленьку, змалечку. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. Оттак нам довелося йти ще змалечку колючу ниву.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки.
Поливальниця, -ці, ж.
1) Поливальщица.
2) Лейка.
Стебель, -блю, м. = стебло.
Череватий, -а, -е. 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята.
2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата.