Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать.
Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Киця моруга.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ.
Поняти, -ся. Cм. понімати, -ся.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця.
Теслик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав.