Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братунин, братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Мняки́й Cм. м'який.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні. Гол. І. 161.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.